Бог – чудовий художник,
Майстер Він незрівнянний!
Він малює – де хоче,
В нього барви живі.
Очі вмию спросоння:
Бог малює вже зрання
Пензлем сонячним дивним
На росинках в траві.
Просто треба навчитись
Бога скрізь пізнавати.
В Нього дуже багато
Пречудових ідей.
Я дивлюсь і радію,
Хочу й вам розказати:
Любить Бог малювати,
Бо Він любить людей!
Любить Бог малювати,
Коли сонце сідає.
Він розмішує гарно
Кольорів акварель
І зірками малює,
Світлом ніч вишиває,
Грає сяйвом полярним
Й міражами пустель.
Бог малює на хмарах
У високому небі,
Там, де мчить блискавиця
І гуркочеться грім...
А якщо ти захочеш –
(Дуже прагнути треба!)
Намалює веселку
Він у серці твоїм!!!
Вересень 2005р.
Комментарий автора: Моєму найменшому синові тоді було 4 роки.Він часто говорив,що Бог малює для нього у небі...
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 10402 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Пензлем сонячним дивним /щедрим. Дивний – це той, що виклакає здивування/
На росинках в траві. /по росі на траві/
В Нього стільки багато /він Володар багатий. «Стільки» й «багато» – майже одне й те ж саме/
Фантастичних ідей./ незбагненних ідей. Фантастика – не для Бога/
Комментарий автора: Євгене!!! Щиро дякую за відгук і дружні зауваження. Згідна: Він Володар багатий незбагненних ідей--значно краще
І Барви
А--Дивний- бо Бог завжди викликає У мене здивування і захоплення!!! Божих Благословінь.
Євген Аксарін
2008-07-30 02:57:29
Ще одне забув.
====
В нього фарби живі.
====
Краще: барви.
Ігор Григорович
2008-08-03 11:38:41
І мені дуже сподобався Ваш вірш!
Успіхів Вам і гараздів! Комментарий автора: Щиро дякую
Лавринович Єлизавета
2011-02-08 23:43:10
Галинко дуже гарно!!! Божих благословінь,і надхнення на славу Божу!!!!!!!!!!!!!! Комментарий автора: Радості тобі нащодень від Господа!!!
Мыкола Калинин
2011-08-14 19:35:45
1)Уже йшлося в попредньому коментарі про "Божі фантазії", то давайте вже будемо без "фантазій" до кінця: "Фантазер незрівнянний", "Чудодій незрівнянний", чи ще щось...
2) Уже пропонували змінити цей рядок, правда без коментарів. Прокоментую: попробуйте вимовити "На росинках в траві" а потім пропоноване Євгеном: "По росі на траві". Що легше вимовляється? Ото ж бо й воно…
3) З тих же міркувань варто "Грає сяйвом полярним / Й міражами пустель." дати отак: "Грає сяйвом полярним, / Міражами пустель."
4) Завершення вірша (власне завершальна думка) – клас!
Комментарий автора: Миколо, я дуже вдячна Вам за увагу до мого вірша. Але отак вже цей вірш був написаний, міняти нічого не буду...
У слово "фантазер" я вкадаю свій зміст--з дитинства...
"на росинках в траві" -- якраз таки на росинках!!! Я це бачила на власні очі...
з Вашим третім зауваженням звачайно ж згодна. Дякую!
Не завжди правильна літературна форма співпадає з ритмом серця.
Мир Вам
Крик души : Смени дорогу. - Алексей Это одно из моих стихотворений, о встрече с Господом. Эти встречи происходили во время сна. Бог пришел в мою жизнь в моих снах, и предупредил, что я должен менять свой образ жизни. Что есть, что - то более важное, чем то, как я живу. Со своими проблемами, заботами, и грехами, мы закрылись от Бога, как толстыми дверями. И даже после первого сна, или ведения, я не открыл эти двери. Я посчитал его за обычный сон, и не придал ему особого значения, продолжил свою безпутную жизнь. Единственное, что осталось в моих мыслях, это Божье прикосновение. В скором времени последуют новые сны, более настойчевые и более откровенные, которые заставят меня всерьез задуматься о своем будующем. Я благодарен Богу, за Его любовь ко мне, за Его терпение. Этим стихотворением, я хотел показать. как важно обращать внимание на не ординарные вещи, которые с нами происходят, чтобы не пропустить Божье прикосновение к нам. Возможно одно из таких прикосновений, может изминить, всю нашу дольнейшую жизнь.
Поэзия : Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
