|
Упование. - Оксана Аксютик
Моя молитва - Левицька Галина
Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Я скорей хочу! - Александр Бежецкий(Саня, сашок, санчес ака Бегун, бежа)
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Для детей :
В день Счастливой Пасхи - Анна Лукс
Поэзия :
Уповайте на Живого! Истинного! и Святого! - Шушарина Ольга
Проза :
Поиски счастья. Выход на свет (2000-2001гг.) - Сергей Дегтярь
После того, как я покинул "страшную религию" - пятидесятничество, тогда открылись у меня каналы для полнокровной жизнедеятельности. Пятидесятничество сыграло свою положительную в этом роль, поэтому в моей жизни стали погибать проклятия безбожного мрака. Бог открыл для меня двери в счастливое будущее. Пятидесятничество не могло справиться со своей задачей и дать мне счастье. Оно гнобило и угнетало меня страхом смерти, адом и проклятием. Я не хотел жить в проблемах и противоречиях в своей душе. Моя вера открывала для меня лучший путь к исполнению мечты и надежд. Размышления о счастье помогли мне избавиться от религиозного фанатизма и косности. |
